(1891 - 1940)

Прозаїк, драматург.

Народився 3 травня (15 н.с.) у Києві в сім'ї професора Київської духовної академії. "Сім'я Булгакових - велика, дружна, культурна, музична, театральна", - згадує дружина молодшого брата Булгакова.

До осені 1900 навчався вдома, потім поступив в перший клас Олександрівської гімназії, де були зосереджені кращі викладачі Києва. Уже в гімназії Булгаков проявляв свої різноманітні здібності: писав вірші, малював карикатури, грав на роялі, співав, складав усні розповіді і прекрасно їх розповідав.

Після закінчення гімназії в 1909 не без коливань (манила дорога артиста або літератора) стає студентом медичного факультету Київського Імператорського університету св. Володимира, де навчається майже сім років (університетський статут дозволяв повторювати програми того чи іншого курсу). У 1913 одружився з Т. Лаппа.

З початком Першої світової війни разом з дружиною працював у шпиталі, потім пішов добровольцем на фронт, працював у прифронтовому госпіталі, набуваючи лікарський досвід під керівництвом військових хірургів. У 1916 закінчивши університет, отримав диплом з відзнакою і відправився в Смоленську губернію земським лікарем, що знайшло своє відображення в "Записках юного лікаря".

Громадянська війна застала Булгакова в Києві. Він бачив захід "білого руху", став свідком німецької окупації України в 1918, звірств петлюрівських банд.

У 1919 - 1921 жив у Владикавказі (на Кавказі опинився в пошуках братів, що служили в Білій армії, обіцяючи матері знайти їх, зниклих в громадянську війну), працював у газеті "Кавказ", яка проіснувала недовго, оскільки білі залишили місто, а Булгакова звалив поворотний тиф. Стала в місті радянська влада закликала до співпраці всіх грамотних людей, і Булгаков, призначений після одужання завідувачем літературної секцією підвідділу мистецтв наросвіти, ділився всім, що знав і вмів. У Владикавказі почав писати для театру - комедія "Самооборона" була поставлена і мала успіх.