(1868-1936)

російський письменник, публіцист

Справжнє ім'я і прізвище Олексій Максимович Пєшков. Батько, Максим Пєшков Савватіевіч (1840-1871) син солдата, розжалуваного з офіцерів, столяр-червонодеревник. В останні роки працював керуючим пароплавної конторою, помер від холери. Мати, Варвара Василівна Каширіна (1842-1879) з міщанської родини; рано овдовівши, вдруге вийшла заміж, померла від сухот.

Дитинство письменника пройшло в будинку діда Василя Васильовича Каширіна, який в молодості Бурлача, потім розбагатів, став власником фарбувального заклади, в старості розорився. Дід навчав хлопчика за церковними книгами, бабуся Килина Іванівна долучила внука до народних пісень і казок, але головне замінила матір, "наситивши", за словами самого Горького, "міцною силою для важке життя" ("Дитинство").

Справжнього освіти Горький не отримав, закінчивши лише ремісниче училище. Жага знань тамувати самостійно, він ріс "самоучкою". Важка робота (посуднік на човні, "хлопчик" в магазині, учень в іконописній майстерні, десятник на ярмаркових будівлях тощо) і ранні позбавлення дали гарне знання життя і вселили мрії про перебудову світу. "Ми в світ прийшли, щоб не погоджуватися ..." зберігся фрагмент знищеної поеми молодого Пєшкова "Пісня старого дуба".

Ненависть до зла та етичний максималізм були джерелом моральних мук. У 1887 році намагався накласти на себе руки. Брав участь у революційній пропаганді, "ходив у народ", мандрував по Русі, спілкувався з босяками. Зазнав складні філософські впливу: від ідей французького Просвітництва і матеріалізму І. В. Гете до позитивізму Ж. М. Гюйо, романтизму Дж. Рескіна й песимізму А. Шопенгауера. У його ніжегородськой бібліотеці поруч з "Капіталом" К. Маркса і "Історичними листами" П. Л. Лаврова стояли книги Е. Гартмана, М. Штірнер та Ф. Ніцше.