(1469 - 1527)

Нікколо Макіавеллі народився 3 травня 1469 року в сім'ї юриста. Його батько, Бернардо Макіавеллі, отримував також невеликий прибуток від своїх земельних ділянок. Мати Нікколо-донна Бартоломео, була жінкою релігійною, вона складала гімни і канцони на честь Діви Марії і співала в хорі в церкві Санта Трініта.

У сім років Нікколо поступив в школу магістра Маттео, потім його віддали у міську школу. До кінця навчання він дуже добре знав латинь і пройшов курс латинської стилістики.

Середній достаток сім'ї Макіавеллі не дозволив Нікколо вступити до університету. Його вчителями стали древні автори Тіт Лівії, Тацит, Цицерон, Цезар, Вергілій, Светоній, Овідій, а також Тібулл і Катулл. Мабуть, Бернардо Макіавеллі ознайомив сина з основами юридичної науки і практики.

18 лютого 1498 Макіавеллі балотувався на пост секретаря другої канцелярії республіки і був переможений кандидатом партії монаха-домініканця Савонароли. Але вже в квітні партія Савонароли зазнала краху, а сам домініканець 23 травня був страчений на площі Синьйорії.

Через п'ять днів після цієї події Макіавеллі, перемігши кандидата від партії Медичі, був намічений, а 18 червня затверджений секретарем другої канцелярії; 14 липня йому була також довірена канцелярія комісії Десяти, що відала іноземними та військовими справами.

Дуже скоро флорентійська Синьйорія переконалася в тому, що не помилилася у своєму виборі. 29-річний Нікколо Макіавеллі успішно справлявся зі своїми обов'язками. За чотирнадцять років він склав тисячі дипломатичних листів, донесень, урядових розпоряджень, військових наказів, проектів державних законів; здійснив тринадцять дипломатичних і військово-дипломатичних поїздок з вельми складними дорученнями до різних італійським государям і урядам республік, до Папи, імператора і чотири рази до французького короля ; як секретар комісії Десяти він був організатором і учасником військових кампаній та ініціатором створення республіканського ополчення.